Дебільність

Дебільність - легкий ступінь розумової відсталості. Діти з даним ступенем є основним контингентом спеціальної (допоміжної) школи для дітей з порушенням розумового розвитку, оскільки рівень їхнього розвитку, за умови проведення корекційної роботи, дозволяє їм оволодіти певним освітнім рівнем і професійними навичками.

Найбільш несформованими являються вищі психічні процеси (мислення, мовлення, пам'ять), хоча й інші (увага, сприймання, відчуття) - можуть бути недорозвиненими.

Мислення - конкретне, стереотипне, некритичне, обмежується безпосереднім досвідом і необхідністю забезпечення нагальних потреб; операції мислення, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки є несформованим.

Оволодівають мовленням з деякою затримкою, проте здатні використовувати його у своєму щоденному спілкуванні, підтримувати розмови на побутову тематику, брати участь у бесіді. Мовлення характеризується загальним недорозвитком, що виражається в порушенні всіх його сторін, зокрема, фонетико-фонематичних та граматичних порушеннях, обмеженні словникового запасу, недостатності розуміння слів та неадекватному їх вживанні, несформованості зв'язного мовлення. Доволі часто ці системні порушення відображаються на письмі і читанні.

Обсяг запам'ятовування є звуженим, неточне, фрагментарне, поверхневе, не опосередковується мисленням. Довільна (цілеспрямована) увага нерозвинена, порушуються й такі її властивості, як: цілеспрямованість, концентрація, стійкість. Характерною є підвищена розсіяність, невміня утримувати увагу на будь- якій діяльності тривалий час.

Недостатній розвиток сприймання не дозволяє оволодіти правильними уявленнями про навколишній світ, адже воно є фрагментарне, нецілеспрямоване, звужене, уповільнене, результати сприймання не осмислюються. Емоції часто недостатньо-деференційовані, нестійкі. Через недорозвиток мислення дуже важко і повільно формуються вищі почуття: гностичні, моральні, естетичні тощо.